- Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №15262 про підвищену ставку податку на прибуток банків.
- Законопроєкт передбачає продовження ставки 50% на 2027 рік.
- Банкірська асоціація попереджає, що це може зменшити кредитний потенціал банків.
- Це думка учасника ринку: остаточний вплив залежить від другого читання й економічної ситуації.
Податки на банки здаються темою далекою від звичайного позичальника. Проте від того, скільки капіталу залишається в банку, залежить, скільки кредитів він здатен надавати. Саме цим аргументом користуються банкіри, обговорюючи новий законопроєкт. Пояснюємо, що відомо і як ставитися до цих оцінок.
Що ухвалила Верховна Рада
27 жовтня парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №15262. Він продовжує на 2027 рік підвищену ставку податку на прибуток банків — 50%. Раніше для банків застосовували таку ставку за підсумками 2023 і 2024 років, у 2025 році вона була нижчою — 25%, а на 2026 рік знову встановлена на рівні 50%.
Чому банкіри говорять про кредити
Віцепрезидент Асоціації українських банків наводить оцінку НБУ: додаткові 20 млрд грн податкових надходжень можуть означати 200-300 млрд грн кредитів, яких економіка не отримає в майбутньому. Це не про вже видані позики, а про ресурс, який банки могли б спрямувати на кредитування в наступні роки.
Важливо розуміти: це позиція асоціації, яка захищає інтереси банків. Держава, своєю чергою, пояснює потребу в додаткових надходженнях фінансуванням оборони. Фактичний ефект залежатиме від обсягів капіталу банків, попиту на кредити та загальної економічної ситуації.
Який контекст у кредитування
За даними Світового банку, які наводить асоціація, внутрішнє кредитування приватного сектору складало 18,2% ВВП у 2024 році та скоротилося до 16,4% у 2025 році. Відтак питання, чи вистачатиме банкам капіталу для нових кредитів, обговорюється особливо активно.
Що це означає для позичальника
Законопроєкт №15262 наразі ухвалено лише в першому читанні, тому остаточні правила оподаткування банків на 2027 рік ще можуть змінитися. Для позичальників важливо розуміти, що підвищення податку на прибуток банків не означає автоматичного зростання процентних ставок за вже укладеними кредитними договорами. Умови чинного кредиту визначаються договором, зокрема положеннями про фіксовану або змінювану процентну ставку.
Водночас додаткове податкове навантаження потенційно може вплинути на доступність нових кредитів. Банки можуть обережніше оцінювати позичальників, переглядати умови нових кредитних програм або обмежувати фінансування окремих категорій клієнтів. Проте такі наслідки не є гарантованими й залежатимуть від фінансового стану банків, попиту на кредити та остаточної редакції закону.
Оцінку можливого скорочення кредитного потенціалу на 200–300 млрд грн не варто сприймати як уже зафіксовані втрати економіки. Йдеться про прогнозний сценарій, наведений представником банківського сектору з посиланням на попередню оцінку НБУ, а не про фактичне скорочення виданих кредитів.
Для громадян, які планують оформити кредит, головна рекомендація — порівнювати пропозиції різних банків за реальною річною процентною ставкою та загальною вартістю кредиту, а не лише за рекламною ставкою.
Наприклад, якщо позичальник планує взяти 30 000 грн на 90 або 360 днів, варто розрахувати повну суму повернення для кожного строку з урахуванням процентів, комісій та інших обов'язкових платежів. Навіть за однакової реальної річної процентної ставки загальна переплата за довший строк кредитування може бути більшою.
Для підприємців особливо важливо заздалегідь оцінювати потребу в оборотному капіталі, порівнювати умови фінансування в кількох банках і враховувати можливі зміни доступності кредитних ресурсів у 2027 році.
Головний висновок: законопроєкт №15262 поки не змінює безпосередньо умови кредитування, однак його остаточне ухвалення може вплинути на можливості банків фінансувати економіку. Тому позичальникам варто орієнтуватися на фактичні умови кредитних пропозицій, а не на прогнози щодо майбутнього податкового навантаження.
